Учасниця обласної науково-практичної конференції "Біологічні дослідження і винахідництво" Тарасенко Аліна.
Учасниця обласної науково-практичної конференції "Біологічні дослідження і винахідництво" Тарасенко Аліна вихованка гуртка " Природа рідного краю" ( керівник Т.Д. Ломанцова) з роботою:
«Моніторинг загальної площі і кількості залишкових біоценозів на території Катеринівської, Єлизаветівської, Успенівської селищних рад та виявлення ареалів розповсюдження ковили.»
Тарасенко Аліна
учениця 7 класу Єлизаветівського ЗЗСО І-III ст.
Мар’їнської районної ради Донецької області,
Вихованка гуртка «Природа рідного краю»
Мар’їнської рай СЮН.
Керівник: Ломанцова Тамара Дмитрівна,
керівник гуртка Мар’їнської рай СЮН
Мар'їнський район розташований у північній частині степової зони, на південному заході Донецької області. Площа району становить 1350,5 км². Це переважно сільськогосподарський район. Сільськогосподарські підприємства району спеціалізуються на виробництві продукції, як рослинництва, так і тваринництва. Фермерські господарства району- на вирощуванні зернових культур соняшника, овочевих і частково кормових культур. В зв’язку з розорюванням території району, нераціональною господарською діяльністю людей, великим територіальним навантаженням під загрозою зникнення опинилося багато видів місцевої флори. Велика кількість пасовищ призводить до пасовищної ерозії, коли знищується не тільки рослинність, але й порушується ґрунтовий покрив.
Тому, сьогодні в районі майже не залишилося первинних ділянок сте¬пу.
Навіть, понижені ділянки рельєфу, що найдовше були вкриті ковилово-лучними і типчаково-ковиловими степами, розорані в 1953-1957 рр. під час державної акції із залучення до використання у сільському господарстві цілинних і перелогових земель. Загалом спеціальний облік степових ділянок у Мар’їнському районі не ведеться,
З 2018 року ми вивчаємо степові ділянки, що знаходяться на території Катеринівської селищної ради, а з 2019 року степові ділянки Єлизаветівської та Успенівської селищних рад.
Мета дослідження:
1. Провести моніторинг загальної площі і кількості залишкових біоценозів на території Катеринівської, Єлизаветівської, Успенівської селищних рад
2. Пошук та збирання інформації про стан ділянок.
3. Вивчення різновидності ковили яка росте на даній території .
4. Нанесення на карту ареалів розповсюдження ковили.
5.Розповсюдження інформації про наявність і стан ковили та червонокнижних рослин серед населення, органів місцевої влади.
На самому початку роботи 2018рік на південь від села Катеринівка була знайдена балка яку місцеві жителі називають Лисяча. Розміщена вона на території Катеринівської сільської ради. Загальна площа балки 8 га., простягається з північного сходу на південний захід.
Увагу ця балка привернула тим, що була місцем росту рослин занесених до Червоної книги України. Тому навесні 2018 року гуртківці розпочали моніторинг рослинного покрову балки для вивчення динаміки росту рослинного покрову під дією природних та антропогенних факторів. Навесні 2019 році провели моніторинг рослинного покриву балки «Червона».
Протягом вегетаційного періоду обидві балки змінюють свій вигляд: залежно від цвітіння тих чи інших рослин вони то голубі, то жовті, то білі з різними відтінками. Така мінливість — результат пристосування видів до метеорологічних умов: одні починають свою вегетацію раніше, інші — пізніше; одні ростуть швидко, інші — повільно; одні цвітуть кілька днів, інші два-три місяці.
Результат дослідів видового складу рослинності балки показує наявність там рослин,які занесені в Червону книгу України:
Ковила українська, Сон трава, Дрок донський , Тюльпан Шренка, Тюльпан дібровний, Астрагал. Ростуть там і рослини які охороняються в регіоні: Шалфей, Девясил, Чабрець, Тисячолистник, Вероніка. Лікарські: Пустирник, Мати-й-мачуха,Чистотіл,Фіалка та ін.
Проводячи моніторинг рослинного покрову балки «Лисяча» та «Червона» - (Катеринівський степ), ми вперше познайомилася з такою степовою рослиною як – ковила - нас зацікавила ця рослина тому влітку 2018-2020 років предметом вивчення була – ковила. Квітне ця рослина в червні місяці, її в цей час неможливо не побачити, тому саме в цей час ми зайнялися дослідженням степу Єлизаветівської та Успенівської сільської ради. Досліджували схили ярів, балок, пагорби. Саме ці ділянки степу не розорювалися, а випас худоби на таких ділянках за останні роки майже припинився в зв’язку з різким зменшенням поголів’я крупної рогатої худоби. Вівчарство в нашому регіоні відсутнє в останні 15 років.
- Найбільші масиви ковили площею 1,5га. ми виявили на схилах ярів за 3 км на північ від села Ганнівка.
- На схід від цього села на площі 2 га окремі кущі ковили.
- Галявини площею 0.2 і 0.3 га. на пагорбах села Успенівка .
- Досліджуючи Іллінські степи на карті ми знайшли 8 окремих галявин площею від 0.01га до 0.1га.
- Всі ареали розповсюдження ковили ми нанесли на карту.
- Користуючись визначниками рослин ми визначили яка різновидність ковили росте в моїй місцевості: це два види – ковила Українська і ковила Лесінга.
- Ковила Лесінга ( Stipa lessingiana)
- В Мар’їнському районі зустрічається по балці с. Ганнівка, с. Успенівка, с Романівка, с. Катеринівка.
- Ковила українська Stipa ucrainika P. Smirn .
В Мар’їнському районі зустрічається по балці с. Ганнівка, с Успенівка, с.Іллінки, незначна площа в Єлизаветівському степу.
Працюючи над цим проектом ми були вражені красою цієї рослини, для нас Ковила – рослина з легенд і казок. Пам’ятаю ковилові степи, битви витязів з ворогом, набіги татаро- монгольських полчищ. Топтали їх табуни диких коней, чули трави тихі пісні кочівників і пастухів. Багато їм довелося побачити.
Не хочеться думати про ковилові степи в минулому часі, але, як припускають деякі вчені, ми навряд чи зможемо відновити їх у колишньому вигляді. Нам навіть не відомо, як вони виглядали раніше, їх занадто швидко розорали. Втім, деякі типові степові ділянки ми зберегти можемо, а ковилові – в першу чергу. Ця рослина є візитною карткою степів Донецького краю.
ВИСНОВОК:
1) загальна площа і кількість залишкових осередків степових біоценозів дуже мала і це створює загрозу для їх зникнення;
2) спостерігається значна розпорошеність степових ділянок у просторі, що негативно впливає на функціонування популяцій представників степової фауни;
3) більшість залишків степу розташовані на схилах балок і являють собою вигони, які інтенсивно використовуються як пасовища і не мають сьогодні дієвої охорони.
Основні джерела інформації:
Зеленая книга Украины, 1987;
Злаки Украины, 1977;
Клоков, Осичнюк, 1976;
Лавренко, 1980;
Редкие и исчезающие растения и животные Украины, 1988;
Флора Европейской части, 1974;