ОЙ КАЛИТА, КАЛИТА ІЗ ЧОГО ТИ ВИЛИТА?
Щоб відродити національні традиції, допомогти дітям зрозуміти духовну цінність свята; виховувати потребу в культурному та духовному зростанні в Мар’їнській районній станції юних натуралістів пройшли Андріївські вечорниці( керівник Костіна В.П.)
Готуючись до свята, гуртківці розпитували про нього у своїх старших членів родини. Найвеличнішою ознакою свята – випікання калити. Дівчата ворожили на долю і просили щиро Андрія аби приснився суджений ряджений. Головне дійство свято –кусання Калити. Біля Калити стояв вартовий Пан Калитинський, він старався розсмішити тих, хто кусав Калиту. Хлопець, який вкусить Калиту і не засміється, то може кусати її доти, доки не засміється чи не надкусить великий шмат, але якщо засміється чи не доскаче, Калитинський б’є його ганчіркою, вимащеною сажею. Андрієм стає той, хто найбільший кусок Калити вкусить.
Дівчата співали, ворожили, пригощали хлопців варениками.